SPENSERS

Фото Назад
  • Top news ukr
  • 20-03-2020

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ VS НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН

foreword

Що дозволено і що категорично заборонено?

11 березня 2020 року Всесвітньою організацією охорони здоров’я вірус COVID -19 було офіційно визнано пандемією.

Пандемія, за визначенням Центру з контролю і профілактики захворювань США, – це «епідемія, яка поширюється в декількох країнах або на кількох континентах, зазвичай вражаючи велику кількість людей» або ж поширення нового захворювання у світових масштабах – таке визначення зазначене в матеріалі ВООЗ від 2010 року, опублікованому у зв’язку з пандемією грипу H1N1.

Станом на 19.03.2020р., у світі підтверджено 241 933 випадки зараження цією небезпечною хворобою, з них 86 704 людей, що вилікувалися, 145 240 людей, що досі борються з хворобою на легкій стадії або середнього ступеня тяжкості, 7 185 осіб у критичному стані та 9 989 смертей.

В Україні станом на 20.03.2020р. офіційно підтверджено 26 випадків захворювання.

Стрімке поширення та розвиток вірусу стало викликом для усього світу, що змушує держави вдаватися до екстрених та непопулярних дій з метою стримування розповсюдження захворювання.

У багатьох країнах світу, на даний час, уже введено режим надзвичайного стану, зокрема, у Румунії, Італії, Естонії, Португалії, Молдові, США та інших.

В Україні, поки що, ввели режим надзвичайної ситуації у Чернівецькій, Житомирській, Київській та Дніпропетровській областях.

Нижче коментар стосовно того, у чому різниця між режимами надзвичайної ситуації та надзвичайного стану.


Надзвичайна ситуація

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація – це обстановка на окремій території, в межах організації, на водотоці чи водоймі, за якої порушуються нормальні умови життя населення.

Причини введення цього режиму можуть бути різноманітними, як-от катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія… або інша небезпечна подія, що призвела (може призвести) до (1) виникнення загрози життю або здоров’ю населення, (2) великої кількості загиблих і постраждалих, (3) завдання значних матеріальних збитків, а також до (4) неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, (4) провадження на ній господарської діяльності.

Пандемія як причина введення режиму надзвичайної ситуації прямо не зазначена у вищенаведеній нормі. Однак вона частково підпадає під ознаки епідемії, адже пандемією вважають епідемію, яка перейшла межу локального масштабу та загрожує всьому людству.

У будь-якому разі, поширення COVID-19 однозначно відповідає ознакам іншої небезпечної події.

З огляду на усе вищезазначене, причина для введення режиму надзвичайної ситуації існує.

Режим надзвичайно ситуації вводиться локально за рішенням Кабінету Міністрів України або місцевої влади.

Режим надзвичайної ситуації в Україні передбачає:

За порушення законодавства, яке регулює правовий режим надзвичайної ситуації, передбачена дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна і кримінальна відповідальність.

Нововведена стаття 44-3 КУпАП про відповідальність за порушення правил карантину людей під час надзвичайної ситуації може застосовуватися як до громадян – штраф від 17000 до 34000 грн, так і до посадових осіб – від 34 000 до 170 000 грн.

Що стосується адміністративної відповідальності, то у статті 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади. Посадові особи караються штрафом від 170 до 340 грн. За повторне правопорушення протягом року – від 340 до 850 грн.

Крім того, у ст. 35 (п. 5) КУпАП вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин визнається обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Кримінальний кодекс України прямо не передбачає кримінальної відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту громадян у разі надзвичайної ситуації. Однак порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням карається штрафом від 17 000 до 51 000 грн або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 325 КК України). Ті ж дії, які спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (ч. 2 ст. 325 КК України).

Під час надзвичайної ситуації можуть бути також здійснені службові злочини, за які винні особи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності: зловживання службовим становищем (ст. 364 КК України), службове підроблення (ст. 366 КК України), службова недбалість (ст. 367 КК України), прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України), привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України).

Крім того, вчинення кримінального правопорушення з використанням надзвичайних подій визнається обставиною, що обтяжує покарання (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України). Однак, у будь-якому разі, варто пам’ятати, що надзвичайна ситуація не передбачає обмежень прав людини, на відміну від надзвичайного стану.


Надзвичайний стан

Надзвичайний стан є особливим правовим режимом та означає додаткові повноваження для органів влади і низку обмежень конституційних прав людей.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», надзвичайний стан вводиться при виникненні надзвичайних ситуацій не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян.

Даний режим запроваджується указом президента України, який затверджує Верховна Рада України. Режим надзвичайного стану можуть ввести на території України на строк не більше 30 діб, в окремих місцевостях – не більше 60 діб. Однак через 30 днів термін введення можна продовжити. Обмежень щодо кількісті продовжень не передбачено.

Під час введення режиму надзвичайного стану діють такі обмеження:

Також можуть ввести в дію додаткові заходи:

Найжорсткіші правила при надзвичайному стані:

Конкретно за порушення режиму надзвичайного стану передбачено адміністративне стягнення у розмірі 14 169 гривень або арешт на 15 діб. За злісне порушення – штраф 33 тисячі гривень або арешт до 30 діб. Посадові особи – штраф 47 230 гривень або арешт на 30 діб. Крім цього, можуть бути застосовані й інші види відповідальності, які описані вище.

Підсумовуючи, основними відмінностями між правовими режимами надзвичайної ситуації та надзвичайного стану є масштабність причин введення та можливість обмеження прав та свобод людини. Санкції за порушення обох режимів є досить жорсткими, тому дотримання усіх правил відповідного режиму є запорукою безпеки кожною людини та гарантією уникнення негативних наслідків у правовому полі.


Зверніть увагу! Ви не зобов’язані виконувати надмірні або неправомірні вимоги органів державної влади. Обсяг обмежень встановлюються у відповідних актах щодо введення режиму надзвичайного ситуації або надзвичайного стану.

Матеріал підготовлений Христиною Цимбалюк, юристом SPENSERS

Recent News

VIEW ALL NEWS