SPENSERS

Фото Назад
  • Top news ukr
  • 12-05-2020

Банкрутство фізичних осіб в період карантину: що варто знати!

foreword

В сучасних реаліях розповсюдження коронавірусу і пов’язані з цим обмеження можуть призвести до негативних наслідків не тільки для здоров’я людини, а й суттєво вплинути на її фінансовий стан.

Втрата громадянами роботи, власного бізнесу або здешевлення їхніх активів через спричи-нену коронавірусом кризу не дає можливості належним чином виконувати існуючі боргові зобов’язання.

Не дивлячись на те, що низка українських банків запровадила так звані кредитні канікули для фізичних осіб на період карантину, все йде до того, що до недавніх пір не дуже популяр-на в Україні процедура визнання фізичних осіб банкрутами, може стати дуже актуальною.

Оскільки банкрутство фізичних осіб є відносно новим поняттям для українського законодав-ства, у цій статті спробуємо відповісти на найпошіреніші питання стосовно визнання фізич-них осіб неплатоспроможними в судовому порядку та особливостей цієї процедури в умовах карантину.

foreword

За яких умов фізична особа може подати заяву про визнання себе банкрутом?

Боржник може подати до суду заяву про неплатоспроможність за наявності таких умов:

Разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зо-бов’язаний подати проєкт плану реструктуризації боргів та декларацію про майновий стан за три роки, що передували поданню заяви (декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім’ї, що перевищують 30 розмірів мініма-льної заробітної плати).


Зауважуємо, що заяву про неплатоспроможність фізичної особи може подати лише сам боржник. Кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи за жодних обставин, навіть за наявності безспірної заборгованості.

У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду.

foreword

Які правові наслідки для фізичної особи-боржника матиме відкриття провадження у справі про неплатоспроможність?

Перш за все, господарський суд має право за власною ініціативою або за клопотанням сторін вжити обмежувальних заходів для забезпечення вимог кредиторів. До таких обмежувальних заходів належать, зокрема: заборона боржнику укладати правочини (договори), зобов’язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам, заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цінними паперами, накладення арешту на конк-ретне майно боржника та інші заходи для збереження майна боржника, в тому числі заборо-на виїзду боржника за кордон.

foreword

Які варіанти розвитку подій існують далі?

У процедурі банкрутства фізичної особи є два можливих варіанти розвитку подій: реструк-туризація боргів або визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів.

Реструктуризація є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про банкрутство фізичної особи як для боржника, так і для кредиторів. Складається план реструктуризації, в якому зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів із зазначенням суми та чергово-сті задоволення, інформація про всі доходи боржника, а також про ймовірні очікувані доходи в майбутньому, розмір щомісячної суми, яка буде виділятися на задоволення вимог кредито-рів, вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуриза-ції боргів. Неодмінною складовою такого плану і мінімальною гарантією задовільного фі-нансового стану боржника є встановлення в такому плані суми, яка щомісячно залишати-меться боржнику для задоволення його побутових потреб, у розмірі одного прожиткового мінімуму на боржника та кожну особу, що перебуває на його утриманні.


Варто зазначити, що не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

За результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації господарський суд приймає постанову про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів.

Альтернативним варіантом закінчення цієї історії є визнання боржника банкрутом та вве-дення процедури погашення боргів — у разі невиконання боржником плану реструктуриза-ції боргів та у випадку, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не був схвалений план реструктуризації боргів боржника або прийняте рішення про перехід до процедури погашення боргів.

У разі визнання боржника банкрутом господарський суд призначає керуючого реалізацією майна боржника, який спільно з боржником проводить інвентаризацію його майна та визна-чає його вартість. Таке майно складає ліквідаційну масу.

Необхідно зазначити, що Кодекс містить низку обмежень щодо майна боржника, завдяки якому можна погасити його борги. До складу ліквідаційної маси не включається: житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира не більше ніж 60 м2 або житловою площею не більше ніж 13,65 м2 на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок не більше ніж 120 м2) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернене стягнення; кошти, які перебувають на раху-нках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування. Суд може виключити зі складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке може бути звернене стягнення, але воно є необ-хідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім’ї, а також речі, вар-тістю не більше ніж 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними або дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. При цьому з ліквідацій-ної маси не можна виключити вищевказане майно загальною вартістю понад 30 мінімальних заробітних плат.

Примітка:


хоч інститут банкрутства фізичної особи було запроваджено тільки у минулому році, судами вже розглядається низка таких справ. Це означає, що скоро можна буде прогледіти певні тенденції у судовій практиці щодо застосування відповідних норм з приводу банкрутства фізичних осіб. Варто зазначити, що 26.03.2020 Господарським судом Запорізької області вже було ухвалено перше рішення про визнання фізособи банкрутом. Суд дійшов до висновку, що боржник правомірно звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та визнав останню банкрутом і застосував процедуру погашення боргів фізичної особи (Справа № 908/3329/19).

foreword

Які труднощі у розгляді справи про неплатоспроможність фізичної особи можуть вини-кнути у зв’язку з карантином?

У зв’язку з карантином для учасників справи про неплатоспроможність фізичної особи, ви-никає ряд проблем.

Перше – це невизначеність у часі щодо вирішення судом питання про прийняття заяви про неплатоспроможність до розгляду. Так, деякі судді відкладають розгляд заяви фізичних осіб про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без визначення конкретної дати відкладення, тобто навіть не відкриваючи провадження.

Друге – можуть виникати проблеми з отриманням документів, що мають додаватися разом з заявою про порушення провадження у справі про неплатоспроможність. Згідно з частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до такої заяви додаються, зокрема, відо-мості про роботодавця (роботодавців) заявника (тобто довідка з місця роботи боржника). Однак, постановою Кабінету Міністрів України № 211 заборонено роботу великої кількості підприємств. Для боржника це означає додаткові труднощі в отриманні довідки з місця ро-боти або взагалі неможливість її отримання до моменту скасування відповідних обмежува-льних заходів. Це призведе до залишення заяви про порушення провадження у справі про неплатоспроможність без руху, а в разі неподання в установлений судом термін – повернен-ня без розгляду.

Окремо хотілося би розглянути питання проведення судового засідання в режимі відеокон-ференції під час дії карантину. Наразі діє Наказ Державної судової адміністрації від 08.04.2020 №169 «Про затвердження Порядку роботи з технічними засобами відеоконфере-нцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду», яким передбачено, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєст-руватись з використанням власного електронного підпису в Системі відеоконференцзв’язку (програмне забезпечення «EasyCon») на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповід-ність технічним вимогам, наведеним в додатку 1 до цього Порядку. Заява про участь у судо-вому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду подається учасни-ком справи не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання.

Згідно з Порядком, підтвердження особи учасника справи відбувається шляхом його автори-зації в системі відеоконференцзв’язку із застосуванням електронного підпису. Тож, система не дає можливості участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції неавторизованим учасникам.

foreword

Що маємо у підсумку?

В умовах економічної кризи інститут банкрутства фізичної особи може стати дієвим механізмом, що дозволить боржнику-фізичній особі отримати належний захист і зберегти активи для відновлення платоспроможності та стане гарантією повернення заборгованості для кре-дитора. Однак чи дійсно визнання неплатоспроможності зможе стати інструментом для ефе-ктивного захисту прав боржників і кредиторів покаже час і судова практика.

Recent News

VIEW ALL NEWS