SPENSERS

Фото Назад
  • News
  • 21-05-2020

ЗМІНА ПІДХОДІВ ЩОДО РОБОТИ З PEPs

foreword

06.12.2019р. був прийнятий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набув чинності 28 квітня 2020р. (далі – «Закон №361-IX»).

Закон №361-IX замінює попередній Закон від 14 жовтня 2014 року №1702-VII (далі – «Закон №1702-VII») та містить низку новел у сфері фінансового моніторингу, в тому числі щодо поняття «політично значущих осіб» («PEP» – politically exposed person).

Закон №361-IX прийнятий з метою адаптації українського законодавства до норм четвертої Директиви ЄС 2015/849 і Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (FATF).

foreword

Поняття «PEPs»

П. 47 ст. 1 Закону №361-IX визначає, що політично значущими особами (далі – «PEPs») є фізичні особи, які є національними (п. 37), іноземними (п. 28) публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях (п. 20).

З аналізу даного визначення PEPs випливає одне із основних нововведень Закону №361-IX, а саме відсутність вказівки на трирічний строк, зі спливом якого особа не вважається публічним діячем. Таким чином, з 28.04.2020р. особа, яка відповідає критеріям РЕР, буде мати такий статус безстроково.

Дане положення відповідає змісту 12 Рекомендації FATF та, так-званому, «відкритому» підходу, за якого особа, яка набула статусу PEP хоча б один раз, зберігає його назавжди (once a PEP – could always remain a PEP).

Також слід звернути увагу, що новий закон значно розширює та уточнює перелік посад та видів діяльності, що свідчать про статус публічної особи у порівнянні із Законом №1702-VII. Зокрема, п. 20, 28, 37 ст. 1 Закону №361-IX передбачають конкретні переліки посад, які відносяться до публічної служби.

foreword

Пов’язані з PEPs особи

П. 42 ст. 1 Закону №361-IX передбачає три самостійні критерії для встановлення фізичних осіб, пов’язаних з PEPs, а саме: (1) спільне бенефіціарне володіння юридичною особою, трастом або іншим подібним правовим утворенням, (2) будь-які тісні ділові зв’язки, (3) особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, про які відомо, що вони де-факто були утворені для вигоди PEPs.

Дане положення уточнює критерії Закону №1702-VII, а саме п. 2 ч. 5 ст. 6, який передбачав наявність (1) ділових / особистих зв’язків та (2) юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є такі діячі чи їх члени сім’ї або особи, з якими такі діячі мають ділові або особисті зв’язки.

foreword

Члени сімей PEPs

Закон №1702-VII поряд із категорією «пов’язаних із PEPs осіб» містив вказівку на близьких осіб PEPs, які також підлягали перевірці. Новий Закон даного поняття не містить, проте чітко визначає категорії, що відносяться до членів сімей PEPs. Загалом, ці категорії схожі із тими, що відповідають частині поняття «близькі особи» у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».

foreword

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу

Закон №361-IX також розширює коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу (ст. 6). До «нових» суб’єктів, на яких покладаються обов’язки із проведення відповідний дій відносяться, зокрема

foreword

Завдання, права та обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу

Ст. 8 Закону №361-IX визначає завдання, права та обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Основним завданням суб’єктів первинного фінансового моніторингу є ідентифікація і верифікація своїх клієнтів («KYC» – know your client). Верифікація базується на міжнародних стандартах AML («anti-money laundering» – боротьба з відмиванням грошей).

Обов’язки умовно можна розділити на дві групи: обов’язки перед державою та перед клієнтом.

foreword

I. Закон №361-IX передбачає широкий перелік зобов’язань перед державою, які покладаються на суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

До них, зокрема, належать: реєстрація як суб’єкта первинного фінансового моніторингу, призначення відповідального працівника, застосування ризик-орієнтованого підходу, належна перевірка як нових, так і існуючих клієнтів, моніторинг фінансових операцій на відповідність законодавству, повідомлення Державної служби фінансового моніторингу України про виявлені порушення (як-от, не співпадіння вказаного кінцевого бенефіціарного власника та реального вигодоодержувача), формування статутного капіталу виключно із підтверджених грошових коштів та інші.

Однак, нотаріуси, адвокатські бюро та об’єднання, адвокати, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти Державну службу фінансового моніторингу України про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

foreword

II. Стосовно обов’язків перед клієнтом, то суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний проінформувати клієнта про покладені на нього зобов’язання щодо ідентифікації та проведення перевірки.

Варто зазначити, що такі діє не є порушенням Закону України «Про захист персональних даних» в частині обробки персональних даних, а тому отримання згоди суб’єкта персональних даних не вимагається. Більше того, суб’єкти первинного фінансового моніторингу не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну у зв’язку з виконанням обов’язків щодо проведення фінансового моніторингу.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з метою виконання покладених на нього завдань та обов’язків має право звертатися із запитами до Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади, правоохоронних органів, державних реєстраторів, які зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного запиту надати запитувану інформацію та/або документи.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати інформацію, необхідну для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства.

foreword

Операції, що підпадають під фінансовий моніторинг

До фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу Закон №361-IX відносить порогові фінансові операції (ст. 20) та підозрілі фінансові операції чи діяльність (ст. 21).

До першого виду операцій належать (зменшено кількість критеріїв з 17 до 4):

Другий вид фінансових операцій підлягають моніторингу та вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

foreword

Запровадження ризик-орієнтованого підходу (Risk-Based Approach)

Ризик-орієнтований підхід – це перелік заходів для виявлення ризиків легалізації злочинних доходів.

Існують визначені критерії ризику, як-от ризики пов’язані (1) з клієнтами (ймовірність того, що активи клієнта були отримані незаконним шляхом), (2) з географічним розташуванням їх реєстрації (здійснення видів діяльності у місцях підвищеного ризику) та (3) зі способами надання (отримання) послуг (частота, об’єми та учасники операції).

При визначенні критеріїв ризиків суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені Державною службою фінансового моніторингу України, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

За замовчуванням високий ризик ділових відносин встановлюється щодо клієнтів, які:

Організація роботи з PEPs, членами їх сімей та пов’язаними особами відповідно до Закону №361-IX

foreword

1. Ідентифікація та верифікація («KYC»)

KYC клієнта (його представника) базуються на міжнародних стандартах AML («anti-money laundering» – боротьба з відмиванням коштів).

KYC здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

З метою неперешкоджання звичайній діловій практиці верифікація клієнта може здійснюватися за необхідності під час встановлення ділових відносин. У такому разі здійснення верифікації має бути завершене якнайшвидше після першого контакту з клієнтом. Верифікація клієнта також може бути здійснена після відкриття рахунка, але до проведення по ньому першої фінансової операції.

Мета цієї процедури – зібрати дані про кінцевого вигодоодержувача. Для цього використовуються дані, надані клієнтом або зібрані з державних реєстрів та інших відкритих джерел.

  • Ідентифікація

Для фізичної особи – це прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, номер / серія паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу, дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Для фізичної особи-підприємця додатково дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).

Для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка, ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном.

Для юридичних осіб-нерезидентів цей перелік доповнений інформацією про органи управління, даними про кінцевого бенефіціарного власника і нотаріально завіреним свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи. Якщо в структурі бізнесу є траст, також інформацію про його довірені особи.

  • Верифікація

Після отримання ідентифікаційних даних клієнта суб’єкт первинного фінансового моніторингу проводить його верифікацію, тобто вживає заходів для підтвердження належності відповідній особі отриманих ідентифікаційних даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

  • Встановлення належності до PEPS, членів їх сімей чи пов’язаних із ними осіб

Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до PEPs, членів їх сімей або пов’язаних з ними осіб суб’єкт первинного фінансового моніторингу використовує декілька надійних джерел інформації та вживає заходів для перевірки отриманої інформації.

З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб’єкт первинного фінансового моніторингу:

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу при встановленні кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб’єкт первинного фінансового моніторингу виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу.

Старховики (перестраховики) зобов’язані також встановити факт про те, чи є PEP вигодоодержувачем (вигодонабувачем) та / або кінцевим бенефіціарним власником вигодоодержувача (вигодонабувача) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя.

foreword

2. Перевірки та моніторинг PEPs, членів їх сімей та осіб, пов’язаних із PEPs

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є PEPs, членами їх сімей та особами, пов’язаними із PEPs, такі заходи:

У разі якщо PEP перестала виконувати визначні публічні функції, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний продовжувати не менше ніж протягом дванадцяти місяців враховувати її триваючі ризики та вживати відповідних заходів, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.

При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими PEP, зокрема:

У разі встановлення факту про те, що PEP є вигодоодержувачем (вигодонабувачем) та / або кінцевим бенефіціарним власником вигодоодержувача (вигодонабувача) за договором (страховим полісом, свідоцтвом, сертифікатом) страхування життя, до здійснення страхової виплати, це є підставою для проведення моніторингу ділових відносин з такою особою страховиком (перестраховиком) на постійній основі.

foreword

3. Відповідальність за порушення вимог

Порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших визначених законом осіб до PEPs, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з PEPs тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу, ліквідаторів або уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від трьохсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн. – 34 000 грн.).

foreword

4. Можливі кроки для проведення перевірки PEPs

Ідентифікація:

Верифікація:

Моніторинг:

З метою якісного здійснення можна використовувати професійні бази даних, як-от The World Compliance screening database, Bridger Insight XG тощо.

Таким чином, Закон №361-IX уточнює переліки осіб, які відносяться до PEPs, пов’язаних із ними осіб та членів їх сімей, що означає, що значно розширюється коло осіб, стосовно яких суб’єкти первинного фінансового моніторингу будуть проводити поглиблену перевірку та інформація про яких надсилатиметься до Державної служби фінансового моніторингу України.

Законом №361-IX передбачені нові детальні вимоги щодо проведення KYC клієнтів (їх представників), встановлення належності до PEPs, членів їх сімей та пов’язаних осіб, їх перевірки та моніторингу. Більше того, запроваджується також ризик-орієнтований підхід для оцінки клієнтів та ділових відносин. За замовчуванням PEPs, члени їх сімей та пов’язані із ними особи належать до високоризикових клієнтів, що вимагає від суб’єктів первинного фінансового моніторингу належної організації роботи та чіткого дотримання норм Закону №361-IX.

Recent News

VIEW ALL NEWS