Expert

Фото Назад
  • Експертна думка
  • 13-08-2020

Проектна документація – нові вимоги до складу та змісту

foreword

Протягом 2019 року порядок розроблення проектної документації на об’єкт будівництва зазнав певних змін.

З початку 2020 року, проектна документація на об’єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, які мають бути чинні на дату передання її замовнику.

У зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, проектна документація на об’єкти будівництва затверджена за старими нормами та стандартами підлягає коригуванню, якщо щодо таких об’єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Проектна документація на об’єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних актів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних актах таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об’єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зазначений виняток не застосовується до об’єктів будівництва, спорудження яких здійснюється на підставі документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.

Концесія

Проектування об’єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

foreword

Загальний порядок розроблення та затвердження проектної документації

Вихідні дані

Для забезпечення проектування об’єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані. Основними складовими вихідних даних є:

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).

Наказом Мінрегіон України від 06.11.2017 № 289, затверджено перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Технічні умови – це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Завдання на проектування складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (вимоги нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в завданні окремим пунктом), визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва, і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Для об’єктів будівництва, фінансування яких буде здійснюватися за рахунок державних капітальних вкладень та/або кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, завдання на проектування (коригування проекту) складається на підставі схваленого або відібраного в установленому законодавством порядку інвестиційного проекту, яким обґрунтовано доцільність такого будівництва.

В завданні на проектування вказується назва об’єкта будівництва, що відображає вид будівництва та його місце розташування та не змінюється на всіх стадіях проектування.

Проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об’єкт будівництва в цілому.

Проектна документація стадії «Проект» або «Робочий проект» може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (далі – стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі – стадія ТЕР) або «Ескізний проект» (далі – стадія ЕП).

Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проектної документації.

Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки, може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки і розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

Стадії проектування

Кількість стадій проектування встановлюються на підставі класу наслідків (відповідальності) об’єкта, який визначають генпроектувальник (проектувальник) і замовник.

Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі – клас наслідків) – це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта.

Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

незначні наслідки – СС1;

середні наслідки – СС2;

значні наслідки – СС3.

* 1 грудня 2019 набрав чинності стандарт ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)».

1) для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об’єкти з незначними наслідками (СС1), проектування може здійснюватися:

в одну стадію:

або

                    у дві стадії:


[1] При капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію – РП.

та

стадія ТЕР – для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури;

З липня 2019 року, при виконанні будівельних робіт з капітального ремонту об’єктів з незначними наслідками (СС1), пов’язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація, що має бути передбачено завданням на проектування. У дефектному акті окремим розділом обов’язково зазначаються обсяги робіт щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.


Замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій або стадійності проектування. При капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію – РП.

2) для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми наслідками (СС2), за рішенням замовника проектування може здійснюватися у дві або три стадії:

при двостадійному проектуванні:

при тристадійному проектуванні:

та

3) для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), а також комплексів (будов), до складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із значними наслідками (СС3), проектування виконується в три стадії:

та

Оформлення та затвердження проектної документації

Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).

Окремі розділи або частини проектної документації розробляються під керівництвом відповідальних виконавців, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Титульний аркуш проекту підписується та скріплюється печаткою ГАПа (ГІПа).

Окремі розділи або частини проектної документації підписуються виконавцями, які мають кваліфікаційний сертифікат, які є безпосередніми розробниками цих розділів або частин проектної документації.

Проектна документація на будівництво об’єкта, розроблена в електронній формі, підписується кваліфікованим електронним підписом виконавця.

При дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії П та РП і схвалюються на стадії ТЕО, ТЕР, ЕП.

У разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії ТЕО (ТЕР, ЕП), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об’єкт або за чергами.

Стадії ТЕО (ТЕР), ЕП після схвалення та/або стадія П після затвердження є підставою для розроблення наступних стадій проектування.

Проектні рішення, передбачені проектною документацією, на стадії, що підлягає затвердженню, мають відповідати проектним рішенням, що були схвалені на попередніх стадіях проектування ЕП, ТЕО, ТЕР.

У окремих випадках, за рішенням замовника та генпроектувальника (проектувальника) стадія Р може розроблятися до затвердження стадії П.

Після затвердження стадії П за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись автором проекту або іншою проектною організацією з дотриманням авторських рішень затвердженої стадії П та авторських прав та посилання на них.

У разі прийняття рішення щодо коригування проектної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проектна документація підлягає погодженню з проектувальником – розробником проекту, крім випадку передачі відповідно до законодавства авторських майнових прав іншій особі.

Перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках визначених законодавством проводиться експертиза проектів будівництва та/або державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

Перед затвердженням проектів будівництва у випадках передбачених законодавством здійснюється оцінка впливу на довкілля.

Детальний механізм затвердження проектів будівництва визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560.

Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об’єктів, крім випадків розроблення проектної документації із застосуванням технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ), із зазначенням у пояснювальній записці до проекту будівництва особливостей оформлення проектної документації.

Експертиза проектів будівництва

Завершальним етапом розроблення проектів будівництва є експертиза.

Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва.

Експертизу проводять експертні організації, що відповідають визначеним Мінрегіоном критеріям і відомості про які внесені до переліку експертних організацій.


Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім тих, які підлягають оцінці впливу на довкілля, в частині врахування результатів оцінки.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що не підлягають обов’язковій експертизі, може проводитися за рішенням Замовника.

Детальний механізм проведення експертизи проектів будівництва визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560.

Державні будівельні норми (ДБН) – нормативний акт, обов’язковий для всіх суб’єктів містобудування, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

За офіційною інформацією Мінрегіону, протягом наступних п’яти років заплановано актуалізувати нормативну базу відповідно до міжнародних методів нормування у будівництві із застосуванням параметричних вимог до об’єктів будівництва.

З більш детальною інформацією можна ознайомитися на офіційному сайті Мінрегіону:

Нормативна база:


Recent News

VIEW ALL NEWS